Українська мова 9 клас

31.05

Напиши аудіодиктант, перевір себе сам(а): 

https://www.youtube.com/watch?v=Kj4lj5CwjwY

23.05-24.05

Тематична контрольна робота

ТЕСТУВАННЯ "Повторення орфограм"

Пройти до 26.05 до 19:00

19.05 - 20.05

Річний контрольний диктант для всіх 9 класів

!!!Диктант написати і надіслати до 20.05 до 18:00

10.05

Тема. Правопис м'якого знака і апострофа.

Запиши і вивчи правила!

М’який знак в українські мові використовують для пом’якшення звуків. М’якість приголосних звуків на письмі передається:

• спеціальною літерою – Ь (м’яким знаком);
• йотованими буквами я, ю, є, ї , де перший звуковий елемент [й] пом’якшує попередній приголосний: ляля, няня, люд, сяду; наступним голосним звуком [i]: тінь, пісня, зірка, сіно, ніс.

М’який знак пишемо:
1) після букв д, т, з, с, ц, дз, л, н наприкінці слова чи складу, якщо ці букви передають м’які звуки: сядь, донька, суть, злізь, вісь, ґедзь, мідь, швець, жнець, гляньте, різьба;
2) після м’яких приголосних перед о: льон, трьох, сьомий, сьогодні, дзьоб, синього;
3) у суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ськість-, – зькість, -цькість, -ськи, – зьки, -цьки: український, європейський, козацький, запорізький, ризький, паризький, чеський, французький, близький, людський, по-французьки, по- французькому;
4) у суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -оньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: легенько, голівонька, рученька, самісінька, малюсінька;
5) після м’якого звука [л] перед наступним м’яким: учительський, стільця, пальці, їдальня, читальня;
6) у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду: пісень, робітниць, учениць;
7) у дієслівних формах наказового способу: стань, винось, виходь; станьте, виносьте, виходьте;
8) у дієслівних формах 3-ї особи однини та множини дійсного способу: стоїть, спить, стоять, читають, пишуть, думають, складають.

М’який знак не пишемо:
1) після букв, які позначають губні та шиплячі звуки: степ, голуб, кров, сім, вісім, любов, ніж, піч, ідеш;
2) після р у кінці складу: кобзар, товар, писар, Харків (виняток Горький);
3) між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого: сонця, пісня, радість, якість, кінця;
4) після н перед ж, ч, ш, щ: тонший, менший, інший, кінчик.

---

Перед м’якими, пом’якшеними й шиплячими приголосни­ми м’який знак вживаємо лише в таких випадках:

• для позначення м’якого л’: їдальня, сільський, пальці, біль­ший, Гальченко, Михальчук;
• у непрямих відмінках та в присвійних прикметниках, якшо м’який знак є в початковій формі: скринька — в скриньці, Кузьма — Кузьмі; кицька — кицьці, кицьчин; нянька — нянь­ці, няньчин; Зінька — Зіньці, Зіньчин; Ориська — Орисьці, Орисьчин (але: казка — у казці, землянка — в землянці, Матилинці, маланчин); а також у формах наказового способу дієслів: візьми — візьмімо, візьміть;
• у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах перед -ся (-сь), якщо м’який знак є у формі без -ся: об­говорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, піднось — підносься, підводь — підводься (але: підніс — піднісся, ріс — розрісся);

ВИНЯТОК: тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.

---

В іншомовних словах м’який знак пишеться після зубних також перед й, я, ю, є, ї та в інших випадках відповідно до літературної вимови: мільйон, павільйон, компаньйон, браконьєр, портьєра, ательє, пасьянс, Нью-Йорк, Танганьїка, Лавуазьє, Люсьєн, Дьяконов, Третьяков, Касьянов, Ананьїн, асфальт, фільм, бюлетень (але: мадяр, нюанс, дюна, тюбик, люкс, Цюрих, Аляска; а також не після зубних: Бйорнсон, Ж’єн, Х’юстон, бар’єр).

В українських власних назвах м’який знак перед я не ста­виться: Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян, Касян, Севастян, Дяченко, Касяненко, Третяк.

Правила вживання апострофа

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

1. Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного (крім р), який належав би до кореня: солов'їний, сім'я, м'ята, п'ятниця, зв'язати, п'ю, б'ється, в'яз, м'язи, ім'я, В'ячеслав, Стеф'юк; верб'я, верф'ю, торф'яний, черв'як. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. Якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж ставиться: зв'язок, підв'ялити, обм'яклий, розв'ючувати.
2. Після твердого р у кінці складу: подвір'я, сузір'я, на узгір'ї, з матір'ю, кур'єр, пір'їна. Якщо ря, рю, рє позначають сполучення м'якого [р'] із голосними а, у, е ([р'а], [р'у], [р'е]), то апостроф не пишеться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін.
3. Після будь-якого твердого приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без'язикий, від'єднати, з'ясувати, над'їдений, над'ярусний, роз'ятрити, роз'юшений; дит'ясла, пан'європейський.
4. Після к у словах Лук'ян, і похідних від нього: Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янчик, Лук'янівка тощо.

Апостроф не ставиться:

1. Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: торф'яний, черв'як, верб'я).
2. Після літери р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк.
3. У словах іншомовного походження у злитній вимові: резюме,

1. Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

   а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б'єф, комп'ютер, п'єдестал, інтерв'ю, прем'єр, торф'яний, к'янті, миш'як, кар'єра; П'ємонт, П'яченца, Рив'єра, Ак'яб, Іх'ямас; Барб'є, Б'єрнсон, Б'юкенен, Женев'єва, Ф'єзоле, Монтеск'є, Руж'є, Фур'є.

   б) Після кінцевого приголосного в префіксах: ад'юнкт, ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура.

2. Апостроф не пишеться:

   Коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного перед а, у: бязь, бюджет, бюро, пюпітр, мюрид, фюзеляж, кювет, рюкзак, рюш, Барбюс, Бюффон, Вюртемберг, Мюллер, Гюго, Рюдберг.

3. Винятки: ад'ютант, кон'юнктивіт, кон'юнктура, ін'єкція.

Домашнє завдання: підготуйся до с.р., вивчи правила, запиши словниковий диктант, підкресли орфограми.

Кожум…яка, медв…яний, дзв…якнути, комп…ютер, п..юре, рутв…яний, сузір…я, пор…ядність, з…їхатися, присв..ячений, прив..ялений, моркв..яний, пів..яблука, мавп..ячий, безправ..я, повітр..я, черв..як, без…ідейний, іл..єкція, ад..ютант, зв..язок, тр…юк, жираф…ячий

Низ..кий, низ..ка, шіст..сот, тон..ший, біл..шіс..т.., чукот..с..кий, плат..я, на сторін..ці, у пляш..ці, у буд..ці, повіс..тю, мален..кий, голівон..ка, піс..ні, вол..єр, різ..блення, крил..ця.

05.05

Самостійна робота "Орфограми у префіксах і суфіксах"

Пройти тестування до 07.05 до 11:00.

03.05

Тема.Орфограми у суфіксах.

!!!!! Запам'ятай і запиши

Умови	Суфікси	Правило	Приклади
Загальні правила правопису, у тому числі і суфіксів	-аль-, -тель-, ість-, -ець	М’який знак пишеться після м’яких приголосних у кінці слів	скрипаль; мислитель; ніжність; молодець
Правопис суфіксів іменників	-альник -ильник-, -івальник-, -иськ-, -іськ-	М’який знак пишеться після м’яких приголосних перед твердими	начальник; прихильник; уболівальник; хлопчисько
Правопис суфіксів прикметників	-ськ-, -зьк-, -цьк-, -оньк-,   -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-,   -юсіньк-	М’який знак пишеться	український; запорізький; вінницький;   дівчинонька; рідненька; яснесенький;   гарнісінький; малюсінький
Суфікси іменників	-ичок-	Від іменників із суфіксом -ик-;	вогник — вогничок
	-ичк-	Із суфіксом -иц-;	травиця — травичка
	-ячк-	Від іменників середнього роду на -я з пестливим значенням;	пір’я — пір’ячко
	-очок-, -ечок- (-єчок-),   -ечк- (-єчк-)	Від інших іменників;	садочок; вершечок; краєчок; річечка; лієчка
	-ив-	Зі значенням продукту праці	печиво, прядиво
Суфікси прикметників	-ев- (-єв-), -ов-	Після твердих та м’яких приголосних;   -ов- також після шиплячих, якщо наголос на закінченні, та після й;	казковий; малиновий; дощовий; крайовий;   квітневий; грушевий; життєвий
	-уват-, -юват-,	Для вияву неповної ознаки;	довгуватий; синюватий
	-оват-	Під наголосом;	плисковатий
	-овит-	Вказує на високий ступінь ознаки;	гордовитий; талановитий
Дієслівні суфікси	-ова-	Коли наголос на першому голосному в суфіксі;	надрукований; сформований
	-ува- (-юва-)	Коли наголос на іншому голосному в слові	вивершувати — вивершуваний; копіювати
Дієприкметникові суфікси	-ен- (-єн )	Пишуться з одним н	побілений; присвоєний

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Завдання. Вставити відповідні літери (з, с, е, и, і) і переписати у робочий зошит.

Бе…господарський, …хибити, бе…відповідальний, пр…хід, пр…старілий, …фотографувати, ро…в’язати, бе…надійний, пр…звисько, пр…пишний, ро…сада, …шити, ро…смішити, ро…кішний,  бе…перервний, пр…тяжкий, …берегти, …чорніти, ро…рісся, ро…доріжжя, пр…бережний, пр…великий, бе…принциповий, ро…сипаний, бе…предметний, бе…повітряний, пр…морський, пр…красно, ро…формувати, бе…силля, пр…святити, пр…гноблений, …полоти, …хвалити, …чесати, …користатись, …творений, …кришити, бе…перервний, ро…тлумачити, бе…духовний, пр…міський, …кувати, ро…голосити, бе…карний, …кропити, …кидати, …топтати, …садити, …сунути, …палити, …чиняти, пр…мудрий, …хитрити, …кроїти, ро…хитати, …хотіти, …творений, …початку, …куповувати, …колихнути, …меншити, пр…погано, пр…боркати, пр…гірок, пр…сутній, пр…щеплювати, …копійований, …конструйований, …печений, …економити, …ранку, …ціпити, …ростання, …прощення, …формульований, …тиснутий, бе…шумний, бе…ладний, бе…перечно, бе…порадний, пр…хилитися, бе…доріжжя, пр…цікавий.

26.04

ТКР з теми" Складне речення з різними видами зв'язку. Текст як одиниця мовлення і мовленнєвої діяльності."

ПРОЙДИ ТЕСТУВАННЯ (тестування відкрито також для учнів які на сімейному навчанні до 29.04 до 12:00)

Тематична контрольна робота

21.04

Перейди за посиланням 

Самостійна робота "Текст.Основні ознаки.Мікротема і абзац.

Тестування пройти до 25.04 до 16:00

13.04

Тема.РЗМ.Автобіографія.Правила написання.

Автобіографія – життєпис особи, складений нею самою. Цей документ відображає найголовніші моменти її життя і трудової діяльності.

 Головні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

Автобіографію складають у довільній формі, однак деякі складові частини та реквізити в ній обов'язкові.

Оформляють автобіографію від руки на чистому аркуші паперу,

на лінованому або трафаретному бланку, коли влаштовуються

на роботу чи вступають до навчального закладу. Усі відомості про

себе викладають у розповідній формі від першої особи в хронологічній

послідовності (із зазначенням місяця й року) і таким чином, щоб можна було скласти уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та громадську діяльність автора.

Розрізняють такі види автобіографій:

– автобіографія-розповідь, яку складають в описовій формі;

– автобіографія-документ, у якій точно викладають факти.

В автобіографії обов'язково зазначають:

´ Прізвище, ім’я, по батькові автора

´ Дату народження

´ Місце народження

´ Відомості про навчання

´ Відомості про трудову діяльність

´ Хто батьки,  де  і  ким працюють

´ Короткі відомості про склад сім’ї

Заголовок (Автобіографія) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора – праворуч.

Домашнє завдання: написати автобіографію і надіслати на ел.пошту nadin15031989@gmail.com

07, 08.04

Самостійна робота

Тези

05.04.2022

 PM № 18. Тези прочитаних публіцистичної чи науково-пізнавальної статей

Тези — це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення доповіді, повідомлення, статті тощо. Тези складають основу тексту.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях. Тези суттєво відрізняються від плану, оскільки виділяють кожну думку, підтверджуються фактами і прикладами. Вони використовуються для запам’ятовування певної інформації. Здебільшого мають форму речень на зразок: Реформи шкільної освіти. Ігрова форма уроку. Підручник як художній твір. Можливості вибору домашнього завдання.

ПАМ’ЯТКА

«Як підготувати тези прочитаного»

1.    Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).

2.    Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.

3.    Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

4.    Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.

5.    Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.

6.    У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.

7.    Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.

8.    Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

Домашнє завдання:

•     Вивчити що таке теза і які вони бувають.
•     Скласти тези до тексту (надіслати роботу до 06.04.2022 на ел.пошту)

Музика в серці кожної людини

Із незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Звуки інформували людину про довкілля. Високий вереск був сигналом тривоги, а свист вітру, шум дощу мали на неї заспокійливий вплив.

Музика — феноменальне явище. її взаємодія з людиною надзвичайна. Мелодійні звуки творять чудо - у людині прокидається й перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над нашими емоціями, а емоції перемагають навіть фізичний біль.

Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини.

Стародавні мудреці стверджували, що музика. її перші звуки народились одночасно зі створенням світу. Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини. Під дією чарівних звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії.

Отримавши в Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер, затвердив музику як точну науку. Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на етичне формування людини. Авіценна вважав музику «нелікарським» способом лікування поряд із дієтою, сміхом та запахом.

Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором цілісного ставлення до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той, хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттями.

Як довели вчені-психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи. Західні вчені, провівши багато дослідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика — анальгетик у світі звуків, тобто вона полегшує біль. Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах, сприяє довголіттю. Але найбільший ефект

на людину здійснюються мелодії Моцарта. Цей музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали — «ефект Моцарта». Медики встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба ефективна при радикуліті й невриті.

Музика, як, мабуть, ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, створювати його. Всі музичні твори можна умовно розділити на такі, що активізують, тонізують, розслаблюють і заспокоюють.

Музика звучить у середині кожної людини. Все у всесвіті виткане зі звуків музики.

Людина будь-яку музику слухає серцем (За Т. Гавриловою; 388 сл).

 02.11.2021,03.11.2021 

Тема. Кома і крапка з комою між частинами ССР.

Переглянь відео

 

 

 Розгляньте таблицю й розкажіть про смислові зв’язки у складносурядному реченні. 

Смислові зв’язки у складносурядному реченні

Розряди	Сполучники	Смислові зв’язки	Приклади
Єднальні	і, й, ні... ні, ані, також	одночасність, послідовність	Зітхання лісів лунає легке, і чується квітів зітхання (Г. Книш).
Протиставні	а, але, та (але), проте, зате, однак	протиставлення, зіставлення	Пливи, косо, уплин за водою, а я піду услід за тобою (Нар. творчість).
Розділові	або, то, чи, хоч, то... то, не то... не то, хоч... хоч, або... або	чергування явищ, можливість одного явища з названих, взаємовиключення	Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар).

Розрізняють три основні види зв’язків у складносурядному реченні: єднальні, протиставні, розділові.

1. Складносурядні речення з єднальними зв’язками передають події, що відбуваються (відбувалися чи відбуватимуться) одночасно або послідовно. Для цього використовують відповідну інтонацію та єднальні сполучникиі, й. та (і), ні...ні, ані, також. Наприклад: Небо вночі чисте, і видно зірки (Є. Гуцало).
2. Складносурядні речення з протиставними або зіставними зв’язками називають події, що протиставляються, йдуть усупереч одна одній, або події чи явища, які існують паралельно і зіставляються. Засобами зв’язку в таких реченнях є протиставні сполучникиа, але, та (але), проте, зате, однак. Наприклад: Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани, та шелест верб у нам’яті не тане (М. Рильський).
3. Складносурядні речення з розділовими зв’язками передають події, які чергуються або виключають одна одну. Засобами зв’язку в таких реченнях є роздільна інтонація і парні сполучникито...то. не то...не то, хоч...хоч, або...або. Наприклад: Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).

 Інтонація у складносурядному реченні залежить від смислових зв’язків між його частинами, а ці зв’язки — від сполучників. Розрізняють два типи інтонації складносурядних речень: перелічення і зіставлення. При інтонації перелічення в кінці кожної частини складносурядного речення, крім останньої, підвищується тон і робиться пауза. Ця інтонація притаманна реченням, що передають одночасність або послідовність подій. Наприклад: На південному схилі горбика сонце вже розтопило сніг, і вітер шелестить густою осінньою травою (О. Копиленко).

 При інтонації зіставлення в кожній частині логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється. Наприклад: Добро не пропадає, а зло вмирає (Нар. творчість).

Частини складносурядного речення відділяють одну від одної комою, крапкою з комою і зрідка — тире.

 

Розділові знаки: кома (,), крайка з комою (;), тире (—).

1. Кому слід ставити перед сполучниками сурядності:і (й), та, а, але, однак, зате, проте, аби, чи, ні...ні, то...то. або...або. не то...не то. чи то...чи тота ін.

Кому не ставлять, якщо:

• сполучник і, та (і), чи, або — неповторюваний;
• частини мають спільний другорядний член речення;
• обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні або питальні).

2. Крапку з комою слід ставити між ускладненими або далекими за змістом частинами.
3. Тире слід ставити, якщо друга частина речення виражає висновок, наслідок і вимовляється з різким підсиленням голосу.
4. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на формування пунктуаційних умінь.

Виконати вправи ( у зошиті)

Вправа 1. Творче моделювання.

— Змоделюйте складносурядні речення, дібравши першу частину так, щоб кома між ними не ставилася.

1.... та шумлять густі ліси. 2.... і солов’їний чується дзвінкий спів. 3.... й сонце на горизонті піднялося. 4. ... і весняне повітря на нас дихне теплом. 5. ... та калина гарна чекає холодів. 6. ... і туман стелився до річки. 7. ... та снилась їм чудова літня подорож. 8. ... і хлопці переможуть у змаганнях із футболу. 9.... і хочеться творити заради людства.

— Зробіть синтаксичний розбір перших трьох речень.

Вправа 48 стр. 33 (п).

 

Домашнє завдання: параграф 4 (вивчити правила), вправа 57 (п).